|
Спортивна газета (Киев) 08.03.78
Дзеркало душi
«ПОСЛУХАЙТЕ! Адже, якщо зірки запалюють — значить — це комусь потрібно? Значить — це необхідно, щоб щовечора над дахами засвічувалась хоч одна зірка?!» Так, це всім нам треба — бачити в небі оті недосяжні сяючі перлиночки... А чи менше прагнемо ми зірок, запалених власним розумом, натхненням, творчістю, інтелектом?
Коли ми, долаючи кордон прагнучих «зайвого квиточка» до Палацу культури «Україна», йшли на побачення з цією жінкою, якій вдалося-таки запалити свою зірку, жінкою, яка стільки разів примушувала нас жити радощами й смутком своїх пісенних героїв, то вирішили, що запитаємо у Алли Пугачової, однієї з найпопулярніших сьогодні естрадних співачок, у чому ж полягає секрет актриси...
Та потім був концерт, і ми ніби знов i знов знайомились з Аллою, то м'якою й ліричною, то екзальтованою й розкутою, по-дитячому безжурною й цнотливою, і знову — в полоні майже трагічних переживань... І весь час — гранична відвертість, повна творча самовіддача...
І вщухли оплески, і вдячні глядачі подарували букети гвоздик (вони якось особливо гаряче полум’яніють, коли за вікнами — хуртовина!) а перед нами сиділа жінка з очима втомленими-втомленими. Вона так щедро роздарювала свої пісні, свою енергію, вона так, на єдиному диханні, вела програму свого концерту — їй потрібний був «тайм-аут». Як олімпійському чемпіонові після проходження дистанції...
Цього року фірма «Мелодія» випускає альбом, в якому будуть дві платівки із записами пісень у виконанні Алли Пугачової. Вони зватимуться «Дзеркало душі». Во й справді, репертуар Алли показує, як з роками змінюється співачка, її творчі уподобання, смаки, духовні запити.
Як самобутньо зазвучали в її виконанні пісні на вірші Марини Цвєтаєвої i Белли Ахмадуліної в кінофільмі «Іронія долі»! Чи не саме вони додали глибини, ліричного забарвлення, опоетизували й піднесли кіно-твір «легкого жанру»?
Пригадаймо того «Арлекіно», який приніс Пугачовiй «Гран-прі» на конкурсі «Золотий Орфей» у Болгарії. Багатство модуляцій, чудове володіння голосом — і до того яскрава психологічна характеристика образу, жест, міміка, інтонація — ось що, «працюючи» на мелодію і текст пісні, створює закінчену, цілісну, ми б сказали, вокально-драматичну мініатюру. І такі ж в її виконанні «Все можуть королі» (б’є через край радість життя, іскрометний сміх!), і та сама пісня про «недовченого мага», яку вважають «своєю» і дорослі, i діти...
Алла — сама й «режисер» своїх пісень. Тут їй карти до рук: нині вона навчається на другому курсі факультету естрадної режисури Державного Інституту театрального мистецтва (нагадаємо, що до цього вона закінчила диригентсько-хоровий факультет Музичного училища iмені Іпполітова-Іванова).
* * *
ТА КОЛИ перед працівниками «Спортивної газети» сидить Алла Пугачова, як втриматися від спокуси поставити улюбленій співачці кілька суто «фахових» запитань?
— Які у вас особисті стосунки зі спортом?
— Мати вирішила віддати мене у фігурне катання, коли мені було вісім років. Та тренери сказали, що серденько в мене для цього слабеньке, а сама я «важкувата»... І мене «віддали» в музичну школу. Все в житті повторюється, і тепер вже сама я повела свою доньку Христину до секції фігурного катання...
А спортивних захоплень у мене було чималенько: стрибала на батуті, грала в настільний теніс (навіть стала чемпіонкою Москонцерту!), трохи катаюсь на ковзанах, люблю ходити на лижах, де компанію мені складає клоун Андрій Ніколаєв і моя Христинка.
Дуже ціную дихальну зарядку. А взяти від спорту хочеться, насамперед, здоров'я...
— Хто ваш улюблений спортсмен?
— Фігурист Юрій Овчинников. І хоч він нині призер срібний, для мене він все одно золотий. Ковальов гранично раціональний, у нього блискуча техніка, та я вбачаю в Юрієві близьку мені акторську натуру. Хай у нього є зриви, він, на мою думку, не поступається нікому в силі стрибка і, знов-таки, в артистичності програми!
З інших видів спорту люблю дивитись хокей, вболіваю за Третяка. А коли транслюють футбольні матчі, то тільки запитую в чоловіка, який рахунок і на чию користь...
— Чи вважаєте ви якісь риси характеру необхідними як для актора, так і для спортсмена?
— О, звичайно. Це, насамперед, мужність, терпіння й працелюбність. Саме вони винагороджуються оплесками, визнанням: ще й медалями у спортсменів. І в житті у нас багато спільного: репетиції — тренування, тісний контакт з глядачем, психологічна залежність від нього глядача. Як співає мій Арлекіно, що сліз його ніхто не бачить, то, напевне, і у спортсменів високого класу теж бувають драматичні хвилини в житті: Спорт і творчість, i акторська праця багаті на емоції. І тут, і там потрібна сильна, яскрава індивідуальність, одержиме серце. Чим багатше внутрішнє «я» актора чи спортсмена, чим більші працездатність і загартованість, небажання зупинитись на досягнутому — тим, більше шансів потрапити на свій Олімп. Гадаю, що прикладів цьому безліч.
...ТАК, багато що ріднить і саму Аллу Пугачову з відомими спортсменами. І те терпіння, про яке згадала співачка, і мужність, і вміння моделювати в людях — глядачах потрібні якості — все не до снаги обранцям і мистецтва, і спорту. Не в тому справа, скільки, наприклад, голів забив футбольна «зірка» Олег Блохін — важливо, скільки юних сердець запалив він бажанням бути сміливим, швидким, мужнім, залучив до спорту. І суть у тому, які почуття пробуджує в слухача спів цієї жінки, котра привчає до справжньої, філософськи-заглибленої, тонкої поезії, насиченої драматургією пісні, неординарної музики.
Спортсмени дуже люблять пiснi у виконанні Алли Пугачової, вони вважають її «своєю» співачкою. І так само «своєю» вважають її, напевне, лікарі: чудова пісня — чудові ліки! Ви почуєте пісні Пугачової на будові, в iнституті, а малюки в дитсадку вам співатимуть хором «Чарівника-недоука»...
Це — щастя, коли вдається запалити свою зірку.
Л. ВОСКОБОЙНИКОВА, Е МОСКАЛЕНКО.
Фото М. ГОРЕЛИКА.
ПЕРЕВОД
Зеркало души
«Послушайте! Ведь, если звезды зажигают — значит — это кому-то нужно? Значит — это необходимо, чтобы каждый вечер над крышами загоралась хоть одна звезда?!» Да, это всем нам надо — видеть в небе те недосягаемые сияющие жемчужинки... А разве меньше жаждем мы звёзд, зажжённых собственным разумом, вдохновением, творчеством, интеллектом?
Когда мы, преодолевая кордон жаждущих «лишнего билетика» у Дворца культуры «Украина», шли на свидание с этой женщиной, которой удалось-таки зажечь свою звезду, женщиной, которая столько раз заставляла нас жить радостями и печалями своих песенных героев, то решили, что спросим у Аллы Пугачёвой, одной из самых популярных сегодня эстрадных певиц, в чём же заключается секрет актрисы...
Но затем был концерт, и мы словно снова и снова знакомились с Аллой — то мягкой и лирической, то экзальтированной и раскованной, по-детски беззаботной и целомудренной, и снова — в плену почти трагических переживаний... И всё время — предельная откровенность, полная творческая самоотдача...
И утихли аплодисменты, и благодарные зрители подарили букеты гвоздик (они как-то особенно горячо полыхают, когда за окнами — метель!), а перед нами сидела женщина с уставшими-уставшими глазами. Она так щедро расточала свои песни, свою энергию, она так, на едином дыхании, вела программу своего концерта — ей нужен был «тайм-аут». Как олимпийскому чемпиону после прохождения дистанции...
В этом году фирма «Мелодия» выпускает альбом, в котором будут две пластинки с записями песен в исполнении Аллы Пугачёвой. Они будут называться «Зеркало души». И в самом деле, репертуар Аллы показывает, как с годами меняется певица, её творческие пристрастия, вкусы, духовные запросы.
Как самобытно зазвучали в её исполнении песни на стихи Марины Цветаевой и Беллы Ахмадулиной в кинофильме «Ирония судьбы»! Не они ли самые добавили глубины, лирической окраски, опоэтизировали и возвысили кинопроизведение «лёгкого жанру»?
Вспомним того «Арлекино», который принёс Пугачёвой «Гран-при» на конкурсе «Золотой Орфей» в Болгарии. Богатство модуляций, великолепное владение голосом — и вдобавок яркая психологическая характеристика образа, жест, мимика, интонация — вот что, «работая» на мелодию и текст песни, создает законченную, целостную, мы бы сказали, вокально-драматическую миниатюру. И такие же в её исполнении «Всё могут короли» (бьёт через край радость жизни, искромётный смех!), и та самая песня про «недоучившегося мага», которую считают «своей» и взрослые, и дети...
Алла — сама и «режиссёр» своих песен. Тут ей карты в руки: сейчас она учится на втором курсе факультета эстрадной режиссуры Государственного института театрального искусства (напомним, что до этого она окончила дирижёрско-хоровой факультет Музыкального училища имени Ипполитова-Иванова).
* * *
Но когда перед сотрудниками «Спортивной газеты» сидит Алла Пугачёва, как удержаться от соблазна задать любимой певице несколько чисто «профессиональных» вопросов?
— Какие у вас личные отношения со спортом?
— Мать решила отдать меня в фигурное катание, когда мне было восемь лет. Но тренеры сказали, что сердечко у меня для этого слабенькое, а сама я «тяжеловата»... И меня «отдали» в музыкальную школу. Всё в жизни повторяется, и теперь уже сама я повела свою дочь Кристину в секцию фигурного катания...
А спортивных увлечений у меня было немало: прыгала на батуте, играла в настольный теннис (даже стала чемпионкой Москонцерта!), немного катаюсь на коньках, люблю ходить на лыжах, где компанию мне составляет клоун Андрей Николаев и моя Кристинка.
Очень ценю дыхательную зарядку. А взять от спорта хочется, прежде всего, здоровье...
— Кто ваш любимый спортсмен?
— Фигурист Юрий Овчинников. И хотя он сейчас призёр серебряный, для меня он всё равно золотой. Ковалёв предельно рационален, у него блестящая техника, но я вижу в Юрии близкую мне актёрскую натуру. Пусть у него есть срывы, он, по моему мнению, не уступает никому в силе прыжка и, опять-таки, в артистичности программы!
Из других видов спорта люблю смотреть хоккей, болею за Третьяка. А когда транслируют футбольные матчи, то только спрашиваю у мужа, какой счёт и в чью пользу...
— Считаете ли вы какие-то черты характера необходимыми как для актёра, так и для спортсмена?
— О, конечно. Это, прежде всего, мужество, терпение и трудолюбие. Именно они вознаграждаются аплодисментами, признанием, а у спортсменов — ещё и медалями. И в жизни у нас много общего: репетиции — тренировки, тесный контакт с зрителем, психологическая зависимость от него. Как поёт мой Арлекино, что слёз его никто не видит, так, наверное, и у спортсменов высокого класса тоже бывают драматические минуты в жизни. Спорт, творчество и актёрский труд богаты эмоциями. И тут, и там нужна сильная, яркая индивидуальность, одержимое сердце. Чем богаче внутреннее «я» актёра или спортсмена, чем больше работоспособность и закалённость, нежелание остановиться на достигнутом — тем больше шансов попасть на свой Олимп. Думаю, что примеров этому множество.
...Да, многое роднит и саму Аллу Пугачёву с известными спортсменами. И то терпение, о котором упомянула певица, и мужество, и умение формировать в людях-зрителях нужные качества — всё это под силу избранникам и искусства, и спорта. Не в том дело, сколько, например, голов забила футбольная «звезда» Олег Блохин — важно, сколько юных сердец зажёг он желанием быть смелым, быстрым, мужественным, привлёк к спорту. И суть в том, какие чувства пробуждает в слушателе пение этой женщины, которая приучает к настоящей, философски-углублённой, тонкой поэзии, насыщенной драматургией песни, неординарной музыке.
Спортсмены очень любят песни в исполнении Аллы Пугачёвой, они считают её «своей» певицей. И так же «своей» считают её, наверное, врачи: прекрасная песня — прекрасное лекарство! Вы услышите песни Пугачёвой на стройке, в институте, а малыши в детском саду будут петь вам хором «Волшебника-недоучку»...
Это — счастье, когда удаётся зажечь свою звезду.
Л. ВОСКОБОЙНИКОВА, Е. МОСКАЛЕНКО.
Фото М. ГОРЕЛИКА.
Спортивна газета. — Киев, 1978. — 8 марта (№ 29)
|
|
|
|
