|
Вечiрнiй Харкiв (Харьков) 01.01.77
«Бажаю щастя!»
АЛЛА ПУГАЧОВА, співачка
— Я почала свої виступи в ансамблі «Електрон», в оркестрі Лундстрема. Для фільму «Король — олень», наприклад, записувала чудові пісні Таривердієва. Але чомусь тоді мене глядачі не запам’ятовували. Довелося задуматися над тим, як я співаю, що співаю. Я зрозуміла, що вийти і заспівати— це не головне. Важливо все: і щоб подобалася музика, щоб текстом пісні було про що сказати глядачам, щоб сам міг передати свої почуття. Найбільше люблю виступати в концерті, перед аудиторією. Мені потрібні їхні обличчя, очі. Я повинна знати, чи слухають вони мене, вірять, чи їм цікаво.
— Ви сказали, що ліричні пісні подобаються вам менше. Чому?
— Пісні, особливо про кохання, досить одноманітні. Люблю жанрові сценки, гротескові, дитячі пісні — вони більше складають основу для моєї уяви. З ними цікавіше працювати. Особливо люблю дитячі пісні. Найбільш хвилююче на моїх концертах у Харкові — це діти, які сиділи, стояли в проходах і навіть в оркестровій ямі і головне — слухали мене. А на останньому концерті одна маленька дівчинка співала разом зі мною пісню, і ми так захопилися співом, що пропустили навіть один куплет.
— Традиційне запитання — ваші плани!
— Цього року я зніматимусь у фільмі, сценарій якого написано з моєю участю. Буду виконувати головну роль. Хочу створити ансамбль, з яким могла б постійно виступати. I, нарешті, навчатися, навчатися — адже в цьому році я поступила на факультет режисури естради.
— Цікаво, як сподобалося наше місто!
— Харківські концерти для мене особливі, i не тому, що я зараз хочу показатися ввічливою. Ні. Річ у тім, що тут я виступаю із своєю програмою. Це мій, так би мовити, сольний дебют. Було продумано добір пісень. Не знаю, чи сподобалася я харків’янам, але вони мені сподобалися. Концертів було багато і публіки також, різної, але взагалі, по-моєму, люди дуже щирі і добре мене прийняли. І дивитися в їх ясні очі було дуже приємно. Вітаю всіх з Новим роком, бажаю щастя великого-великого. І ще хочу, щоб мої глядачі у вашому місті залишалися такими ж добрими, чуйними і уважними.
Інтерв’ю взяла Н. КАПIНУС.
ПЕРЕВОД
«Желаю счастья!»
АЛЛА ПУГАЧЁВА, певица
— Я начала свои выступления в ансамбле «Электрон», в оркестре Лундстрема. Для фильма «Король-олень», например, записывала чудесные песни Таривердиева. Но почему-то тогда зрители меня не запоминали. Пришлось задуматься над тем, как я пою, что пою. Я поняла, что выйти и спеть — это не главное. Важно всё: и чтобы нравилась музыка, и чтобы текстом песни было о чём сказать зрителям, чтобы сама могла передать свои чувства. Больше всего люблю выступать в концерте, перед аудиторией. Мне нужны их лица, глаза. Я должна знать, слушают ли они меня, верят ли, интересно ли им.
— Вы сказали, что лирические песни нравятся вам меньше. Почему?
— Песни, особенно о любви, довольно однообразны. Люблю жанровые сценки, гротескные, детские песни — они дают больше почвы для моего воображения. С ними интереснее работать. Особенно люблю детские песни. Самое волнующее на моих концертах в Харькове — это дети, которые сидели, стояли в проходах и даже в оркестровой яме и, главное, слушали меня. А на последнем концерте одна маленькая девочка пела вместе со мной песню, и мы так увлеклись пением, что пропустили даже один куплет.
— Традиционный вопрос — ваши планы!
— В этом году я буду сниматься в фильме, сценарий которого написан с моим участием. Буду исполнять главную роль. Хочу создать ансамбль, с которым могла бы постоянно выступать. И, наконец, учиться, учиться — ведь в этом году я поступила на факультет режиссуры эстрады.
— Интересно, как вам понравился наш город?
— Харьковские концерты для меня особенные. И не потому, что я сейчас хочу показаться вежливой. Нет. Дело в том, что здесь я выступаю со своей программой. Это мой, так сказать, сольный дебют. Был продуман подбор песен. Не знаю, понравилась ли я харьковчанам, но они мне понравились. Концертов было много, и публики тоже, разной, но вообще, по-моему, люди очень искренние и хорошо меня приняли. И смотреть в их ясные глаза было очень приятно. Поздравляю всех с Новым годом, желаю счастья большого-большого. И ещё хочу, чтобы мои зрители в вашем городе оставались такими же добрыми, чуткими и внимательными.
Интервью взяла Н. КАПИНУС.
Вечiрнiй Харкiв. — Харьков, 1977. — 1 января
|
|
|
|
